Пошук статті
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кількість користувачів Сьогодні : 21 КількістьЗа місяць : 1105 статей : 1008 |
Інформаційно-пошуковий тезаурус НБУ імені Ярослава Мудрого
Інформаційно-пошуковий тезаурус НБУ імені Ярослава Мудрого – словник дескрипторної інформаційно-пошукової мови із зафіксованими в ньому парадигматичними відношеннями лексичних одиниць. Інформаційно-пошуковий тезаурус (далі – Тезаурус) є першим в Україні українськомовним, універсальним, спеціально створеним словником. Його формування здійснювали фахівці Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого з 1997 р. У 2004 році Тезаурус вийшов друком накладом 716 пр. та був розповсюджений серед публічних бібліотек України. Під час роботи над Тезаурусом автори орієнтувалися на Британський стандарт ВS 5723:1987 «Створення та ведення одномовних тезаурусів», котрий ідентичний Міжнародному стандарту ISO 2788:1986 «Документування – Методичні поради по створенню та веденню одномовних тезаурусів»; Державний стандарт України ДСТУ 2398-94 «Інформація та документація. Інформаційні мови. Терміни та визначення»; Міждержавний стандарт ГОСТ 7.74-96 «Информационно-поисковые язики. Термины и определения», Державний стандарт України ДСТУ 3966-2000 «Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять» Тезаурус створювався з використанням: термінологічних словників, енциклопедій, довідкових і навчальних видань, термінологічних стандартів, таблиць УДК і ББК, електронних ресурсів мережі Інтернет. Його можна використовувати в бібліотеках, архівах та інформаційних установах, де аналіз документів та визначення їхнього предмета здійснюється індексатором за допомогою уніфікованої пошукової мови; застосовувати як термінологічний словник, в якому визначені структурні зв’язки, що відображають місце терміна у понятійної системі. Термінологія Тезауруса дає змогу здійснювати змістовне опрацювання документів, зокрема створювати пошукові образи документа і запиту. За Тезаурусом кожна бібліотека може формувати авторитетний файл предметних рубрик або визначати ключові слова. Тезаурус є універсальним за змістом. До його складу введено терміни, що означають: дії і процеси; поняття наук (соціально-гуманітарні, технічні, природничі) і дисциплін; назви організацій і установ; персоналії, які не передбачають авторства; види, типи і назви матеріалів, біологічних організмів, хімікатів, сільськогосподарських культур, порід тварин тощо; назви народів, етнічних груп, мов (природних, штучних, комп’ютерних ); небесних тіл; стилі, жанри, види мистецтва, літератури і архітектури; соціальні і природні явища (війни, революції, битви, катастрофи і т. ін.); назви священних книг, легенд, міфічних персонажів тощо. До Тезауруса увійшли терміни, якими означено: континенти і регіони; країни, їхній адміністративно-територіальний поділ (головним чином України); назви етнічних земель; елементів земної поверхні (океанів, морів, гір тощо); парків, заповідних зон та ін. Тезаурус не передбачає упорядкування та відображення математичних, хімічних та фізичних формул. Тематичне охоплення Тезауруса визначається документним потоком, який опрацьовується у бібліотеках, архівах та інформаційних установах в автоматизованому режимі для створення електронних каталогів та інших баз даних. Головний прийом побудови Тезауруса – забезпечення однозначності термінів. На відміну від термінологічних словників, де передбачається багатозначність природного слововжитку, кожний термін у Тезаурусі розуміється лише в якому-небудь одному значенні – дескрипторі. Якщо те ж саме поняття має два або більше тлумачень (синонімів), тільки одне з них умовно визначається як дескриптор. Усі інші синонімічні тлумачення, котрі могли б слугувати пошуковими елементами, мають посилання на цей дескриптор. Якщо термін є полісемічним (багатозначним) або омонімічним (звуковий збіг різних за значенням термінів), за ним у круглих дужках подаються уточнення, наприклад: мости (споруди) йога (вчення) мости (ходові частини) йога (вправа) Терміни, наведені в Тезаурусі, подаються природною мовою. Виняток становлять випадки, коли необхідно:
наприклад: пісні українські образотворче мистецтво українське перекладні словники українсько-англійські;
наприклад: Ома закон Макаренка педагогічна система;
наприклад: Карпати, гори Дніпро, ріка
Терміни, уведені до Тезауруса, подаються у множині. В однині подаються тільки терміни, які означають:
наприклад: дисципліни (як навчальні предмети) дисципліна (як твердо встановлений порядок) Мовним критерієм для створення Тезауруса було застосування національних термінів, незважаючи на наявність іноземного еквівалента, за винятком, якщо іноземний еквівалент є більш розповсюдженим і вживаним. У такому разі, саме він є дескриптором, наприклад: гносеологія (а не теорія пізнання) Широковживані у природній мові абревіатури використовуються як дескриптори, наприклад: ЮНЕСКО (а не Організація Об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури).
Деякі рішення щодо ієрархічних відношень між термінами у словниковій статті розробниками Тезауруса прийнято умовно. Для визначення відношень між термінами, а також для зручності побудови словникової статті у Тезаурусі використовуються умовні позначки з окремим шрифтовим вирішенням:
Словникова стаття відображає предмет у лаконічній формі і забезпечує уніфікацію відображення інформаційного змісту документів і запитів. Вона може мати примітки, які пояснюють значення дескриптора в індексній мові:
Тезаурус складається із восьми умовних розділів:
1. Лексико-семантичне зібрання термінів Це основний абетково-пермутаційний покажчик, що має три типи словникових статей: – словникова стаття на дескриптор містить: заголовний термін статті (дескриптор), надрукований прямим напівжирним шрифтом; примітку, переклад терміну російською, латинською мовою; парадигматичні відношення з ншими термінами. Заголовок надруковано прямим напівжирним шрифтом архітектурна світлотехніка Приклад театр (НП) Під терміном театр збираються документи про вид мистецтва, що відображає життя у сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами. Документи про установи, що здійснюють сценічні вистави певним колективом артистів, збирається під терміном театри рос: театр НВ театральне мистецтво Ш видовищні мистецтва Н античний театр театр малих форм за сценічними жанрами драматичний театр ляльковий театр музичний театр сакральний театр театр пантоміми окремих країн театр російський театр український театр французький А артисти театру і кіно драматургія кіно театри театрознавство
– словникова стаття на аскриптор (посилання на дескриптор) містить: заголовний термін статті (аскриптор), що друкується світлим курсивом, та посилання на вживаний термін. Приклад будівельна світлотехніка В архітектурна світлотехніка світлотехніка; будівельна В архітектурна світлотехніка
– пермутаційне посилання: перша частина до “крапки з комою” друкується курсивом, друга частина виділяється напівжирним шрифтом і є першим словом дескриптора світлотехніка; архітектурна Заголовок дескрипторної статті може мати позначку потенційної національної, етногеографічної локалізації поняття, надруковану курсивним шрифтом у круглих дужках (НП) народний костюм (НП) художники (НП) Це означає, що можна утворювати дескриптори, додаючи прикметник до назви народності, географічного регіону, країни (напівжирний шрифт) тощо: народний костюм український художники фламандські Позначка (НП) є службовою і до складу терміна не входить, тобто, якщо при індексуванні потрібно використати загальний дескриптор без етнічної, лінгвістичної чи географічної конкретизації, позначка (НП) ігнорується: народний костюм художники Термін, що вживається у двох чи кількох різних значеннях або має омонімічну пару, уточнюється доповненням у дужках, яке може бути повним або скороченим словом; таке уточнення є частиною терміна: силіциди (кермети) морфологія (лінгв.)
Лексико-семантичне зібрання термінів Тезауруса, враховуючи інверсію, містить 35,8 тис. термінів (15,1 тис. дескрипторів, 5,1 тис. аскрипторів), 133 термінологічних джерела, від 2 до 16-ти рівнів глибини пошуку. Інші розділи Тезауруса є додатковими і призначаються для полегшення пошуку необхідного дескриптора. 2. Покажчик формальних підзаголовків Покажчик включає перелік термінів за абеткою, що при індексуванні документів використовуються як формальні підзаголовки. Терміни визначено відповідно до ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення». 3. Покажчик персоналій Покажчик включає імена видатних осіб, богів, міфічних та загальновідомих літературних персонажів тощо за абеткою, котрі при індексуванні визначаються як персоналії. Терміни доповнюються уточненнями, де зазначено роки життя особи, що проставляються в дужках і є частиною терміна: Батий-хан (1208-1255 рр.) Білокур Катерина Василівна (1900-1961 рр.) Бісмарк Отто фон (1815-1898 рр.) 4. Покажчик російсько-українських відповідників Покажчик включає переклади російською мовою всіх термінів, котрі входять до складу лексико-семантичного зібрання термінів (загальний розділ), розставлених за російською абеткою. Його створено для зручності індексування і пошуку російськомовних документів. азбука украинская абетка українська 5. Покажчик латинсько-українських відповідників Покажчик включає переклади біологічних, медичних термінів за латинською абеткою aloe алое 6. Покажчик установ та організацій Покажчик включає перелік назв організацій і установ за абеткою, якщо вони мають міжнародне або національне значення, є відомими в різних сферах діяльності: Києво-Могилянська академія Національна парламентська бібліотека України Конгрес українських націоналістів (партія) 7. Покажчик географічних назв Покажчик включає перелік географічних назв континентів і регіонів, країн, їхніх адміністративно-територіальних одиниць, етнічних земель, океанів, морів, рік, гір тощо за абеткою. Терміни уточнюються доповненнями в дужках, які у скороченій формі показують належність до країни, області, району і є частиною терміна: Житомир, місто (Україна) Бердянський район (Зп) 8. Покажчик термінологічних джерел Покажчик включає перелік термінологічних джерел, що використовувалися у процесі створення Тезауруса і відображають сучасний стан науки, техніки, суспільного життя.
У процесі індексування за допомогою Тезауруса вирішуються завдання:
Тезаурус повинен розглядатися як нормативний документ, що становить авторитетне джерело для складання предметних рубрик. Формування предметної рубрики (ПР) здійснюється відповідно до прийнятої у світі стандартної моделі:
Заголовок ПР – Тематичний підзаголовок – Географічний підзаголовок – Хронологічний підзаголовок – Формальний підзаголовок Заголовок ПР – дескриптор, відібраний з Тезауруса. Тематичний підзаголовок – будь-який дескриптор, відібраний з Тезауруса, котрий вказує на частину, другорядний елемент або аспект предмета і розташовується за заголовком ПР з метою обмеження і уточнення поняття, яким позначено заголовок. Географічний підзаголовок – вказує на географічну область, котра обмежена трактуванням теми і може вказувати на місце розташування об’єкта. Хронологічний підзаголовок – використовується для уточнення хронологічних меж, висвітлених у документі. Всі дати подаються арабськими цифрами. Формальний підзаголовок – вказує на форму документа, але не відображає його зміст. Відбирається з покажчика формальних підзаголовків Тезауруса. Кількість ПР на один документ не регламентується. Заохочується доцільне багаторазове відображення документа, що дозволяє виявити важливі аспекти і всебічно розкрити їх в авторитетних файлах ПР. Предметна рубрика формується з огляду не на назву документа, а його зміст.
Приклад Богдан Ступка: митець і людина / [авт.-упоряд. М. Лабінський ; ред., пер. з рос. М. Шудря]. – Київ : Книга, 2008. – 239 с. : іл., портр. – (Серія «Бібліотека Шевченківського комітету»). За Тезаурусом визначені ПР: 1. Ступка Богдан Сільвестрович ((1941-2012 рр.)). 2. Драматичний театр український – Персоналії – 20 ст. – Ілюстративні видання. 3. Художньо-ігрове кіно – Персоналії – Україна – 20 ст. – Ілюстративні видання. 4. Артисти театру і кіно українські – 20 ст. – Ілюстративні видання.
Актуалізацію Тезауруса здійснює Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого централізовано. Повнота Тезауруса (уведення та вилучення термінів) залежить від документного потоку. Подальше збільшення кількості термінів і потреба в удосконаленні зручності його використання, сприяли виокремленню в окремі групи словникових статей на персоналії, географічні назви, назви установ та організацій. У 2010 р. було видано друге перероблене і доповнене видання ІПТ у 4-х книгах з грифом «для службового використання». Він поповнився 5 137 дескрипторами. Станом на 01.01.2015 Тезаурус містив 55,3 тис. термінів (враховуючи інверсію), з них 26,6 тис. дескрипторів. У січні 2019 р. на сайті «Бібліотечному фахівцю» (http://ipt.nlu.org.ua/) Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого розміщено новий інформаційно-пошуковий сервіс «Тезаурус». Цей ресурс є електронною версією ІПТ, що створювався співробітниками бібліотеки, починаючи з 1997 р. Особливості предметизування документів з використанням Інформаційно-пошукового тезауруса у форматі UNIMARC висвітлюються на сторінках фахового видання «Бібліотечна планета».
Джерела
Вилегжаніна Т. І. Інформаційно-пошуковий тезаурус / Нац. парлам. б-ка України ; [Т. І. Вилегжаніна, О. М. Збанацька]. – Донецьк : Альфа-Прес, 2004. – 1103 с. Вилегжаніна Т. Інформаційно-пошуковий тезаурус як інструмент індексування документів / Т. Вилегжініна // Бібл. планета. – 2004. – № 1. – C. 7–10. Збанацька О. М. Застосування Інформаційно-пошукового тезауруса в інформаційній сфері / О. М. Збанацька // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики : міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 25–26 трав. 2004 р. – Київ, 2004. – С. 95–97. Збанацька О. М. Інформаційно-пошуковий тезаурус НПБУ: особливості терміносистеми та використання в процесі предметизаційного принципу індексування / О. М. Збанацька // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2005. – № 1. – С. 57–61. Збанацька О. М. Відображення засобів масової інформації в Інформаційно-пошуковому тезаурусі Національної парламентської бібліотеки України / О. М. Збанацька // Засоби масової інформації як феномен культури і культура у засобах масової інформації : матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф., Київ, 10–11 черв. 2011 р. – Київ, [2011] – С. 78–79. Збанацька,О. М. Відображення термінології документознавства в Інформаційно-пошуковому тезаурусі Національної парламентської бібліотеки України / О. М. Збанацька // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2012. – № 3–4. – С. 24–31. Збанацька О. М. Інформаційно-пошуковий тезаурус Національної парламентської бібліотеки України: період апробації 2004–2012 рр. / О. М. Збанацька // Бібл. планета. – 2013. – № 1. – С. 30–32. Збанацька О. М. Відображення терміносистеми інтелектуальної власності в Інформаційно-пошуковому тезаурусі Національної парламентської бібліотеки України / Збанацька О. М. // Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору : матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 4-6 жовт. 2016 р.). – Київ, 2016. – С. 444–449. Збанацька О. М. Інформаційно-пошуковий тезаурус Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого: сучасний стан та перспективи / О. М. Збанацька // Бібліотека і книга в контексті часу : зб. матеріалів Х Всеукр. наук.-практ. конф. Тема року: «Бібліотеки України в контексті євроінтеграційних процесів». – Київ, 2017. – С. 62–72. Збанацька О. М. Методика використання інформаційно-пошукового тезауруса НБУ імені Ярослава Мудрого в предметизуванні документів / О. М. Збанацька // Бібліотека і книга в контексті часу : зб. матеріалів ХІІ Всеукр. наук.-практ. конф. Тема року: «Бібліотечні фонди: актуальні питання управління». – Київ, 2019. – С. 86–90. Кириленко О. Г. Інформаційно-пошуковий тезаурус он-лайн / О. Г. Кириленко, О. М. Збанацька // Бібл. планета. – 2019 – № 1. – С. 30–32. Збанацька О. М. Предметизування документів з використанням Інформаційно-пошукового тезауруса у форматі UNIMARC (поле 606 «найменування теми як предмет» / / О. М. Збанацька, О. Г. Кириленко // Бібл. планета. – 2020. – № 1. – С. 34–37. Збанацька О. М. Предметизування документів з використанням Інформаційно-пошукового тезауруса у форматі UNIMARC (поле 600 «Ім’я особи як предмет» / О. М. Збанацька, О. Г. Кириленко // Бібл. планета. – 2021. – № 1. – С. 30–34. Збанацька О. Предметизування документів з використанням Інформаційно-пошукового тезауруса у форматі UNIMARC (поле 601 «Найменування організації як предмет») / О. М. Збанацька, О. Г. Кириленко // Бібл. планета. – 2022. – № 1. – С. 25–31. Збанацька О. Предметизування документів з використанням Інформаційно-пошукового тезауруса у форматі UNIMARC. Поле 601 «Найменування організації як предмет» (тимчасові організації) / О. Збанацька, О. Кириленко, О. Сербін // Бібл. планета. – 2023. – № 2. – С. 28–30. Zbanatska Oksana, Tur Oksana, Sizova Ksenia. Informational retrieval thesaurus of Yaroslav Mudryi National Library of Ukraine: content, structure, and use // The CoLInS2021. The 5th International Conference on Computer Linguistics and Intelligent Systems, April 22-23nd 2021. Proceedings of the 5th International Conference on Computational Linguistics and Intelligent Systems (COLINS 2021). Volume I: Main Conference. Lviv, Ukraine, April 22-23, 2021. P. 601–612.
Вилегжаніна Тамара Ізмайлівна Збанацька Оксана Миколаївна Статтю створено : 13.05.2015 Останній раз редаговано : 19.01.2024 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||